Ukrainian Man in New York

Подорож до Бостона

architecture, boston, massachusetts, trip

Нещодавно на Memorial Day виходив додатковий вихідний - і ми з друзями вирішили поїхати до Бостона, який знаходиться лише в 330 кілометрах від нас. Перша спроба у нас різко зірвалася, бо напередодні донька різко захворіла - довелося відміняти оренду машини та мотель.

Дорога з Нью-Йорка до Бостона і назад буде коштувати:

  • автобуc (в середньому $50-70)
  • потяг Amtrak ($100-150)
  • оренда авто на 2 дні ($100-200)

Оскільки нас їхало 5 дорослих + дитина, ми вирішили, що вигідніше буде орендувати авто. Але і тут не все так просто.

Надаю цифри по оренді стандартного седану на основі компанії Budget:

  • якщо орендувати машину на Манхеттені на 2 дні, то це коштуватиме близько $200
  • а якщо перейти через міст Вашингтона у Нью-Джерсі, то оренда на 2 дні коштуватиме лише $80

Оскільки вищеназваний міст знаходиться недалеко від нашого будинку, то машину ми забронювали саме там. Такий от life hack.

У прокаті нам дали велику машину Dodge Durango, тому що у стандартний седан ми всі б не вмістилися. Її оренда у Нью-Джерсі коштувала $196

Ми вирішили не їхати дорогою, яку нам запропонував навігатор, а поїхали через маленькі містечка - побачити одноповерхову Америку і в якомусь з них поснідати. В результаті ми зупинились в Мідлбері у штаті Коннектикут. Ось так виглядає сімейний ресторан Maples. Не дивлячись на зовнішній вигляд, всередині це була типова американська закусочна (diner). __Порада__: замовляючи їжу у США, не намагайтеся брати кілька позицій. Ймовірніше за все порції будуть величезні. Інколи можна навіть замовляти одну порцію на двох

Після сніданку ми продовжили наш шлях до Бостона. По дорозі нам трапилося два платних в’їзди: $2.90 та $1.25, що в принципі доволі недорого, порівняно з в’їздом на Манхеттен ($13 з Нью-Джерсі по мосту Джорджа Вашингтона).

Після обіду ми нарешті доїхали до Бостона - і почався квест “Знайди парковку”. Оскільки ми хотіли запаркуватися безкоштовно, а на вихідних платити там, де стоїть паркомат, не потрібно, то ми почали їздити довкола парку Boston Common і шукати парковку. Виявилося, це не так просто. Кілька разів у нас перед носом забирали місце. Також треба врахувати розмір нашої машини - вона довга і не всюди могла встати. Втомившись їздити колами, ми завернули на бічну вуличку, де переважно стояли таунхауси, та вирішили пошукати місце там. Раптом ми бачимо місце і жодних забороняючих знаків. Тільки-но ми заїхали туди і не встигли ми вирівняти машину, як ззаду різко нас підперла інша машина. Оскільки місця там було не так багато, то водій довго вирівнював машину. І лише після того, як вирівняв свою, ми мали змогу зробити те ж саме з нашою. Якщо чесно, після півтора року життя без машини я вже забув, що бувають війни за паркомісця.

Ось такі таунхауси є у Бостоні. Чимось нагадують нью-йоркські, але вище на кілька поверхів

І тут раптом ми помітили бронзову собаку

Нашою метою був парк Boston Common (або просто The Common). Це найстаріший парк США. Саме у ньому починається Freedom Trail - туристичний шлях, який проходить через 17 історичних пам'яток і вимощений переважно червоною цеглою. На фотографії - пам'ятник Джорджу Вашингтону

Ворота на вході до парку

У парку грав чорношкірий саксофоніст

Також можна було купити іграшку, яку при тобі ж робили з повітряних кульок. При чому не було як такої ціни - називали мінімальну, яку ти можеш дати.

На честь Дня пам'яті (Memorial Day) у парку була експозиція Flag Garden: 33 тисячі прапорів, кожен з яких символізує загиблого зі штату Массачусетс, який віддав своє життя, захищаючи свою країну. Вживу це все виглядає дуже ефектно

Дитячий майданчик Tadpole Playground у парку. У ньому можна побачити кілька скульптур жаб, зроблених місцевим скульптором

Трохи архітектури Бостона. Ліворуч - кондомініум The Tudor, побудований 1887 року. Дуже люблю, коли дах обладнують таким чином. Праворуч - найвищий хмарочос у Бостоні The Hancock (241 м). Колись там був оглядовий майданчик, але після терактів 11 вересня він був зачинений

А це будівля The Little Building, що належить коледжу Emerson. Це фактично гуртожиток, бо він призначений для розміщення студентів. Після цього хочеться знову вчитися :)

Ліворуч - будівля у стилі постмодерн 500 Boylston Street (не лише у Нью-Йорку будівлі мають власні назви). Праворуч - мінімалістичний Федеральний резервний банк

А це - Велика Ложа масонів у Массачусетсі. Таємна організація, про місцерозташування якої і так всі знають

Праворуч - Старий Капітолій (Old State House). Ця будівля відома тим, що 18 липня 1776 року з її балкону була зачитана Декларація незалежності США. Праворуч - Rowes Wharf Arch

Ще одна архітектурна цікавинка Бостона - міст Леонарда Закіма. Повна назва - Меморіальний міст Леонарда Закіма на честь битви за Банкер Хілл (Leonard P. Zakim Bunker Hill Memorial Bridge). Цей міст є одним з найширших кабельних мостів у світі. Після закінчення будівництва міст дуже оригінальним способом перевірили на міцність. 4 жовтня 2002 року 14 слонів з цирку Barnum & Bailey пройшлися по ньому колоною, тим самим продемонструвавши, що міст дійсно здатен витримати 50 тонн ваги.

Блукаючи містом ми весь час натрапляли на перевдягнених людей. Як виявилось, у Бостоні проходив Anime Boston 2013

Багатошарова архітектура та статуя

Оскільки ціни на готелі в самому Бостоні були не дуже помірні, то ми знайшли Motel 6 у містечку Tewksbury під Бостоном. На диво, виявилося, що це приємне місце. Кімнати були щойно після ремонту. Добре, що ми його забронювали завчасно, бо коли ми приїхали, всі номери вже були розпродані

Вивіска мотелю

Кімната - розрахована на 4 людей (неважливо, чи діти, чи дорослі). Номер за ніч обійшовся близько $80. Дуже сподобався тримач для рушників (на фото праворуч)

Поряд з мотелем знаходиться ресторан IHOP ( International House of Pancakes), який спеціалізується переважно на сніданках (омлети, млинці, тости тощо). В цьому місці важко не об'їстися з огляду на розмір порцій. Приміром, омлет подається разом з трьома американськими млинцями (pancakes, бо наші типові млинці вони називають blintzes). Саме їх і видно у лівому верхньому кутку. Я замовив бананові Crepes - на фото у центрі. Таке місце можна відвідувати не частіше, ніж раз на рік. Тепер я не дивуюся, що чимдалі від Нью-Йорка - люди стають товстішими.

Наступного дня ми вирішили покататися на амфібіях в рамках Duck Tours. Це перероблені амфібії часів другої світової війни. Тур триває близько 80 хвилин. І частину туру автомобіль проїжджає через найбільш відомі місця, а в кінці заїжджає у Чарльз-рівер і пропливає вздовж берегів Бостона та Кембріджа. Квиток на дорослу людину коштує близько $38 (включаючи усі комісії).

Також особливістю туру є водій (ConDUCKtour), який всю дорогу жартує. Часом жарти були не дуже політкоректними

А ось і момент входження у Чарльз-рівер

Дружня амфібія пливе нам на зустріч. У правому кутку видно Prudential Center, у якому є оглядовий майданчик, але до якого ми так і не дісталися

Кондомініум The Esplanade у Кембріджі з видом на Чарльз-рівер

Union Street Park, на тлі якого видно хмарочоси Даунтауна

Після туру ми пішли у напрямку North End, який вважається найстарішим житловим районом у місті, де люди постійно живуть відтоді, як вперше оселилися у 1630-х. Також цей район називають "Маленькою Італією". І дійсно - блукаючи вуличками, виникає відчуття, що ти потрапив у Європу.

Колишня електростанція компанії Edison Electric Illuminating Company. Цікаве рішення - заклеїли вікна плакатами, на яких зображені вікна

Будівля електростанції Edison Electric Illuminating Company

Архітектура

Статуя боксеру Тоні Де Марко, який виріс у цьому районі

Старенький кабріолет Cadillac

Знак "Не смітіть - сміття стікає у гавань Бостона"

Намальоване вікно

Сподобалося, як стилізували будку під будинок

А заради цього графіті я всіх повів у діловий район Бостона. Його намалювали минулого року брати-близнюки з Бразилії на честь відкриття своєї виставки в Інституті сучасного мистецтва у Бостоні. Вони використали стіну вентиляційної будівлі, цікава форма якої дозволила намалювати голову окремо. Це графіті викликало багато суперечок, адже багато хто побачив на ньому терориста. Так, часом мистецтво має бути провокативним, щоб викликати реакцію у багатьох людей

Дорога назад. Типовий цілодобовий магазинчик біля заправки

Загалом, по власних відчуттях, у мене таке враження, що я не розкрив Бостон. Не дивлячись на написаний план подорожі, ми не виконали і третини. Думаю, я сюди ще повернуся, бо гештальти треба завершувати.

Коментарі