Ukrainian Man in New York

How Are You?

life in usa

Знайома нещодавно підняла цікаву тему про ввічливість та нещирість людей у США

Ця тема актуальна і для мене, адже я це відчуваю на собі майже щодня. В Україні, відверто кажучи, якщо ти ввічлива людина, то часто стикаєшся з тим, що на твоє “доброго дня” або “дякую” можна геть нічого не почути у відповідь. Люди, з якими я прожив у будинку на Троєщині майже 20 років, на моє привітання можуть просто пройти повз мене, не звернувши уваги. В Нью-Йорку з тобою на вулиці і справді може привітатись незнайома людина. Швейцар біля якогось будинку поруч з Центральним парком; власник собаки ввечері, коли ти виходиш вигуляти свого собаку; оператор ліфта на виході скаже “гарних вихідних”; працівник пошти, що жартує з відвідувачами тощо. Нехай це лише для них звичка. Але це дуже гарна звичка. Вона привчає людей бути ввічливими. Вибачатися не лише тоді, коли людина наступила тобі на ногу, але і тоді, коли просто не розминулася з тобою.

Наш сусід-гей вже вдруге робить мені комплімент про мій піджак. Якось незнайомий хлопець сказав мені “вони тобі личать”, коли я приміряв кросівки. Я вже мовчу про компліменти, які нам роблять, коли ми з донькою - “She’s nice”, “She’s adorable” тощо.

Невже нашій заплутаній слов’янській душі це так важко слухати? Невже нам потрібна грубість та зневага, щоб почувати себе комфортно?

Хоча, мушу визнати, що до того як я потрапив до США, я так само мав стереотип про їхні нещирі посмішки та фрази на зразок “How are you”. Якщо я колись повернуся до України, я буду за цим сумувати. Загалом перебування тут - це терапія, яку варто пройти

Раджу також прочитати мій пост про сервіс у Нью-Йорку

Коментарі