Ukrainian Man in New York

Radiohead: Review

concert, radiohead, review

фото взято звідси

відновлюю традицію писати про концерти та нову музику…

Нарештіла збулася моя мрія потрапити на концерт Radiohead, квитки на концерт яких були розкуплені на Ticketmaster протягом однієї години. Концерт мав відбутися на хокейному стадіоні (аналог нашого Палацу спорту) в містечку Ньюарк, штат Нью-Джерсі. Це місце знаходилося лише у 30 хвилинах потягом від Мангетену.

Нам пощастило в тому, що у нас гостювала сестра моєї дружини і вона любо погодилася посидіти з донькою. До Ньюарка ходить потяг NJ Transit від Penn Station (це 2 зупинки на метро від моєї роботи). Коли ми потрапили на цю станцію виявилося, що за квитками стоїть величезна черга. Оля встала в чергу до автоматів, що продавали квитки. Я встав у чергу до кас. Як виявилося, каси працювали набагато швидше і за 10 хвилин ми вже мали квитки. По людях в черзі було помітно, куди вони їдуть - футболки Radiohead, роздруковані електронні квитки.

Потяг доїхав доволі швидко. Саме venue знаходилося в 5 хвилинах пішки від станції. Ми просто пішли за натовпом. Мене дуже цікавило, як будуть перевіряти на вході. Адже був приклад концерту Бйорк, де лише перевіряли сумки. Тут все було доволі просто - спочатку швидко перевіряли ручним металодетектором, потім люди без сумок проходили безперешкодно. А людей із сумками (навіть маленькими жіночими) перевіряла жінка у гумових перчатках. Причому, мені здається, не було жодної заборони проносити фототехніку. Принаймні я бачив кілька людей з фотоапаратами.

Всередині ми купили трохи поїсти та вийшли на smoking deck (балкон, на якому дозволено палити). Ми сіли на стільцях подалі від курців. Спочатку нам побажав гарного концерту прибиральник!!! А через деякий час до нас підійшов охоронець та сказав, що це зона для паління і тут не дозволено їсти. Ми здивувалися, але попрямували до виходу і краєм вуха почули, як дехто сказав “What, you can smoke, but no beer?”

У холі можна було купити поїсти (переважно важку та шкідливу їжу), пиво (чим більшість і користувалися) та усілякий merchandise. На розігріві виступав Caribou, але під час його виступу більшість або взагалі ще були на вулиці, або пили пиво у холі. Після його виступу Radiohead не виходили на сцену близько 30-40 хвилин. Зала потрохи заповнювалася. Попереду нас навіть сів хлопець із зламаною ногою, який пришкандибав на милицях.

І тут на сцену починають виходити музиканти. На диво всі встають зі своїх місць (окрім хлопця на милицях) і так і стоятимуть до кінця. Концерт розпочався з треку Bloom (альбом The King of Limbs). Від перших акордів, від перших слів пісні мурашки побігли по тілу. Те чого, я найбільше боявся - рочаруватися у Radiohead, не виправдалося. Хлопці грали переважно пісні з останніх альбомів. Але це не завадило відчувати мега-радість від факту перебування на концерті. Обличчя мимоволі розпливалося у посмішці, а тіло качалося у такт із ритмом.

Місця у нас були далеко від сцени. Так, звісно, я люблю стояти біля сцени та спостерігати за грою музикантів. Але, згодом, це не було критично. Звук, знову ж таки , був приємний - не бив по вухах. Візуальне рішення під час концерту було доволі оргигінальне - над сценою висіло багато екранів на різній висоті та під різними кутами, на які хаотично транслювали картинку різноманітні камери. І час від часу вони змінювали розшташування екранів.

Коли заграли перші акорди Karma Police, слухачі одразу вибухнули в оваціях. Після цієї пісні вони частіше вставляли старі треки. Музиканти зіграли Idioteque та пішли зі сцени. Знаючи правила гри, всі аплодували, доки британці не вийшли знову. І вони розпочали біс з треку You and Whose Army? Маленький екстаз з альбому Amnesiac. Згодом, зазвучала неймовірна Everything in its right place. Магічна. Медитативна. Трек-космос. Саме від враженням концертного відео цієї пісні, де Джоні Грінвуд семплує голос Тома Йорка за допомогою Kaoss Pad, я і собі купив цей чудовий девайс. Після неї музиканти знову пішли зі сцени, але люди не вщухали - всі чекали на продовження і Radiohead вийшли вдруге на біс. Одним з треків цього разу була National Anthem - ще одін хіт з альбому Kid A.

Так, Radiohead вже напевно ніколи не гратимуть камерних клубних концертів. Але все одно виступ на фестивалі або великому концертному майданчику може принести купу задоволення.

Коментарі