Ukrainian Man in New York

Карма

karma, life in new york

В п’ятницю ми дозволили собі з дружиною трохи відпочити. Сходили в кіно на Dark Shadows із Джонні Деппом. Оскільки це був наш перший сумісний похід у кіно в Нью-Йорку, то вирішили шиканути - попкорн і содова! Взяли середню пепсі та попкорн. Коли нам дали відерце содової та чималий пакунок попкорна, ми перепитали - це точно середній розмір? Отримавши стверджувальну відповідь, зраділи, що не взяли велику порцію. Фільм-казочка залишив позитвні емоції віж перегляду. Добре, що тут ніхто не мусолить тему, якою мовою дублювати фільми. Хоча трохи таки не вистачало англійських субтитрів - на слух не всі слова сприймалися добре.

Але найцікавіше трапилося потім. Ми вже майже дійшли до метро і раптом я краєм ока бачу, як Оля іде в напрямку таксі. Причому я не розумію, чому саме. Потім вона підбігає до мене і розповідає, що якийсь хлопець, виходячі з таксі, загубив телефон. Вона це побачила та підібрала його. Але в той самий момент підбіг темношкірий чоловік, ймовірно безхатченко. Знаєте, такі часто тусуть в одному й тому ж місці біля метро. Він вихоплює у неї з рук телефон і каже, що він сам віддасть тому хлопцю. Оскільки, у нас виникли сумніви з приводу благонадійності раптового рятівника, то ми пішли за ним. І коли він пройшов повз хлопця, який загубив телефон, Оля наздогнала його і вказала на нього. “О, то це він? Зараз я йому віддам”. Але мушу сказати, що хлопець з кимось розпрощався, вдягнув навушники та хутко пішов вулицею. Темношкірий чоловік іде в його ж напрямку, але не дуже й то поспішає. І раптом я бачу, як він ховає телефон до себе в кишеню. Вибору не залишається. Я починаю бігти, наздоганаю хлопця і кажу - “вибачте, ви щойно загубили телефон”. Він відповідає - “Знаєте, я 2 хвилини тому назад про це подумав. І де ж він?”. І в той самий момент з нами рівняється темношкірий чоловік, я вказую на нього, він автоматом дістає телефон і віддає його хлопцю. Той його обіймає, каже “Дякую, брат”. Щось говорить про карму. Я кажу, що він щаслива людина і ми з Олею чим-дуж забираємося звідти, бо нам чомусь здалося, що темношкірий чоловік не дуже був радий такому розкладу.

І знову ж таки про карму. Якби не наша рішучість, то хтось би загубив телефон, а хтось навпаки його отримав. Темношкірий хлопець попри своє явне небажання, став таки героєм. І чи вчинили б те ж саме пересічні американці на нашому місці?

Також згадую випадок у Копенгагені - колега на атракціонах в Тіволі загубив гаманець - з грошима, картками, ключами, перепусткою. Ми навіть не маючи надію на його повернення, вирішили пройтися по атракціонах. І на одному з них працівник повернув нам гаманець. На наше питання, чи варто дати йому якусь грошову винагороду в якості подяки, датських колега сказав - “Ви що? Його можуть звільнити! Це ж його робота”.

І випадок в Україні - їдемо з концерту Singleton в таксі, друзі з Росії гублять телефон. Через 5 хвилин після того я дзвоню таксисту, на що він каже - ні, нічого не знаходив. Хоча, ймовірно, навіть і не намагався подивитися…

Я вірю, що такі речі завжди повертаються. Інколи треба пересилити своє “моя хата скраю” або бажання легкого заробітку за чужий кошт…

Коментарі