Ukrainian Man in New York

New York: Everyday Life

life in new york, new york, photo

Трохи розкажу про те, як ми провели неділю…

Ще в суботу ми запланували подорож до супермаркету B&H Photo Video - хотіли подивитись вживу на компакт-камеру Fujifilm X100 та на монстра Сanon 5D Mark II. Супермаркет знаходиться на перетині 9 авеню та 34 вулиці. Вони вмістили у ньому майже все те, що потрібно сучасному гіку - музичне обладнання (міді-клавіатури, семплери, ефектори тощо), відео обладнання, ноутбуки та фото-техніку. Принаймні тепер я знаю місце, де можна вживу помацати різні новинки зі світу електроніки.

Особливістю магазину є те, що майже всі консультанти там євреї і більшість з них - хасиди. Тому магазин не працює по суботах та в єврейські свята. Релігія - на першому місці.

Потримав я в руках Mark II з об’єктивом 24-105mm F4/L… Ну, що сказати… Навіть з таким темним об’єктивом з поганим освітленням всередині виходили доволі хороші кадри. Трохи незвичне керування порівняно з моїм 450D. Я до сих пір не знаю, навіщо мені цей фотоапарат. Але, дивлячись на якість фотографій, які зняті на нього - пускаю слину. Звісно, багато чого залежить від оптики та рук, але маркетологи Canon зробили свою справу.

Також подивився на ще одну камеру - Fujifilm X100. Звісно, дизайн у неї на висоті Хіпстери всього світу сплять і бачать, як вони ходять з цим фотоапаратом у шкіряному чохлі та роблять свої луки. Але тепер є якісь сумніви з приводу неї: ціна, фіксований об’єктив 35mm, незвичне керування, недоліки камери, про які вже вичитав в інтернеті.

Вирішив, що чекатиму весни - скоро купа виробників планує випустити на ринок свої нові камери (Fujifilm X-Pro 1, Canon 5D Mark III тощо). Можливо, трохи впадуть ціни на попередні моделі.

Оскільки ми і не планували нічого купувати, то я взяв лише перехідник з європейської розетки на американську та зарядку для акумуляторів.

Принцип покупки тут також був доволі цікавий. Ти підходиш до вільного консультанта з комп’ютером - він оформлює на тебе замовлення. Причому, довелось вказувати адресу, телефон та e-mail. Потім внизу треба оплатити чек (окремо готівка, окремо картки). І вже з оплаченим чеком ти йдеш зовсім в інше місце, де тобі віддають твій товар. Не дивлячись на те, що людей всередині було багато, я всю цю процедуру пройшов без черги. Також можна не забирати товар, а замовити доставку. Наприклад, до друзів/знайомих до сусіднього штату Нью-Джерсі - і не платити sales tax 8.875%, який на дорогих покупках може сягати $200.

Потім ми пройшлися до парку The High Line - який побудований на місці старої залізничної лінії. Я ще зроблю окремий пост про нього, бо це must see у Нью-Йорку.

1

2

3

4

Потім ми шукали якийсь італійський ресторанчик. В результаті зайшли в Lasagna Restaurant на 8 авеню у Chelsea (http://g.co/maps/9rdgu). Доволі непогане і атмосферне місце. Напівтемрява та маленькі столики. Оскільки у Нью-йорку воду можна пити з-під крану, то її завжди безкоштовно подають в ресторанах. А саша була настільки чемною, що дозволила нам випито вино :) Також вона малювала “тата і маму”. Мені навіть намалювала бороду

5

чайові в нью-йорку зазвичай залишають в розмірі 15-20%. В нашому випадку чайові 18% вже включили у рахунок. На це тут треба звертати увагу, бо якщо розплачуєшся карткою, то спочатку тобі блокують загальну суму рахунку і вже потім приносять чек, на якому ти можеш вказати ще й чайові - і тоді з тебе по факту знімуть суму замовлення + чайові. Якби ми були неуважні, то заплатили б чайові додатково до тих, що вже були включені в рахунок. Також варто після операції з карткою перевірити залишок, бо чув історії, що в ресторах люблять з картки знімати більше, ніж треба

Після ресторану - дорога додому. На 14й вулиці в метро побачили чудову арт-експозицію “Life Underground” - бронзові фігурки людей в різних частинах платформи…

6

7

8

Саша ледь не заснула в метро. Але в ліжку спати завжди приємніше :)

9

Коментарі